- вудила
- —————————————————————————————вуди́ламножинний іменник
Орфографічний словник української мови. 2005.
вудила
Смотреть что такое "вудила" в других словарях:
вудила — и/л, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. •• Закуси/ти вуди/ла див. заку/шувати1 … Український тлумачний словник
водильця — лець, мн., діал. Вудила … Український тлумачний словник
вудилище — а, с., рідко. 1) Те саме, що вудлище. 2) Те саме, що вудила … Український тлумачний словник
вудильний — I а, е. Прикм. до вудила. II а, е. Признач. для вудіння … Український тлумачний словник
загнуздувати — ую, уєш, недок., загнузда/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Укладати, вправляти вудила уздечки в рот коневі або іншій тварині. 2) перен. Підкоряти своїй волі; приборкувати … Український тлумачний словник
мундштук — ука/, ч. 1) Трубочка, за допомогою якої курять цигарки. || Частина люльки, яку курець бере в рот. || Частина цигаркової гільзи з цупкого (компактного) паперу. 2) Деталь духового музичного інструмента, яку під час гри беруть у рот або прикладають… … Український тлумачний словник
розгнуздувати — ую, уєш, недок., розгнузда/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виймати з рота у коня вудила, звільняти його від них. 2) перен. Усуваючи всілякі перешкоди на шляху, давати повну волю кому , чому небудь … Український тлумачний словник
розгнуздуватися — уюся, уєшся, недок., розгнузда/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Випускати з рота вудила, звільнятися від них (про коня). 2) перен. Ставати свавільним, розбещеним … Український тлумачний словник
трензель — я, ч. 1) Металеві вудила для управління конем за допомогою натискування на язик і кути рота, а також ланцюжок для утримання мундштука в роті коня. || Вуздечка з вудилами. 2) муз. Те саме, що трикутник 3). 3) спец. Механізм, що складається з… … Український тлумачний словник
цуглі — ів, мн., заст. Вудила … Український тлумачний словник
